/Files/images/новости.gif Події 2022 року






З вірою у майбутнє

У Всесвітній день біженців (20 червня) традиційно в різних країнах відбуваються заходи, покликані зблизити місцеву громаду та її нових жителів, допомогти їм дізнатися більше одне про одного. От і центральна бібліотека ім. Юрія Ковальського вирішила напередодні визначної події провести годину спілкування «З вірою у майбутнє». Разом с присутніми узнали цікаві факти з історії написання Конвенції про статус біженців, подивились документальну кінохроніку про табори біженців в різних країнах. За даними 2021 року кожну хвилину 20 осіб залишають усе, тікаючи від війни, переслідування або насильства.

Спеціалісти з центру первинної безоплатної правової допомоги надали юридичні поради. А волонтерська організація «На благо України» зробила присутнім приємні подарунки.

/Files/images/година спілкування 2022.jpg /Files/images/безоплатна правова допомога.jpg /Files/images/На благо України.jpg


Біля витоків української писемності

24 травня, у день вшанування пам’яті Кирила й Мефодія, українці разом з усіма іншими слов’янськими народами відзначають День слов’янської писемності й культури. На годину інформації «Біля витоків української писемності» в центральну бібліотеку ім. Юрія Ковальського завітали члени гуртків КЗ «Центру позашкільної освіти». Створення старослов’янської абетки, якій в цьому році вже 1160 років, дало можливість для розвитку національних культур багатьох народів – українців, білорусів, росіян, болгар, македонців, сербів, чорногорців, а також деяких народів Азії. На сьогодні більше 250 мільйонів людей в Євразії послуговуються кирилицею як національним алфавітом. Присутні, гортаючи словники різних слов’янських мов, переконались, наскільки схожі наші мови. А на практичному занятті з ознайомлення давніх абеток, учні мали змогу проявити свою кмітливість.

/Files/images/день слов\'янської писемності.jpg /Files/images/Кирилл та Мефодій.jpg /Files/images/день слов\'янської писемності 2022.jpg /Files/images/практичне заняття глаголиця.jpg


"Європа багатолика, єдина, близька, велика"

Цьогоріч Дні Європи в Україні особливі – ми зустрічаємо їх в умовах війни. Український народ героїчно відстоює від рашистської навали демократію, свободу, історію, культуру, людські життя та мрії усієї прогресивної Європи.

Тож, для відвідувачів центральної бібліотеки ім. Юрія Ковальського провели інформативно-літературний круїз «Європа багатолика, єдина, близька, велика».

Представлені книги та періодичні видання не тільки запрошують у віртуальну подорож, а й пропонують перевірити свої знання про країни Європейського континенту.

Приємною несподіванкою став подарунок літератури польською мовою від ліцеїстів №11.

Прикметно, що Україна – єдина держава, де День Європи відзначається на державному рівні.

/Files/images/День Європи 1.JPG /Files/images/День Європи 2.JPG /Files/images/День Європи 3.JPG /Files/images/День Європи 4.JPG


Історія однієї пісні й одного життя "Як на ті чорнобривці погляну"

З нагоди Дня матері в центральній бібліотеці ім.Юрія Ковальського відбулася зустріч членів клубу «Світлиця» .

Присутні мали змогу ознайомитися з історією написання пісенного реквію українським матерям на слова поета Миколи Сингаївського та музику композитора Володимира Верменича «Як на ті чорнобривці погляну…». Ця пісня не може залишити жодну людину байдужою. Саме чорнобривці, українські наші чорнобривці повертають кожного із нас у незабутні й приємні спогади до рідної оселі, до татової криниці, до маминої хати.

Приємним доповненням зустрічі стали подарунки від Волонтерської організації «На благо України» (голова Аліна Якубовська) .

Всім матерям вільної і незалежної України бажаємо, щоб вас любили і цінували ваші діти. Будьте щасливими і здоровими, на радість своїм рідним!

Хай буде мир і щастя на нашій рідній землі!

/Files/images/день матері 2022.jpg /Files/images/подарунки на День матері.jpg /Files/images/день матері захід.jpg


Година дозвілля "Весна. Музика. Надія".

30 квітня, у Міжнародний день джазу, центральна бібліотека зібрала своїх друзів на годину дозвілля «Весна. Музика. Надія», щоб підбадьорити і підтримати психологічно. Поговорили про історію зародження джазу, коли на фоні «великої депресії» 30-х років в США саме музика допомогла пережити всі негаразди. Зробили екскурс в історію українського джазу. Прослухали мелодії відомих виконавців різних років. А саксофон в руках Арсенія Зубрицького звучав неперевершено.

Гарним завершенням години відпочинку був «Запорізький марш» у виконанні джаз-бенду військово-повітряних сил США в Європі та Національного президентського оркестру України.

/Files/images/Весна Музика Надія.jpg /Files/images/захід джаз.jpg /Files/images/Арсеній Зубрицький.jpg/Files/images/джаз захід.jpg


Фото мандрівка "Центральна площа міста крізь об'єктив століть".

Разом з краєзнавцем-аматором Віталієм Терещуком, центральна бібліотека започаткувала цикл історико-культурних експедицій рідним містом «Наш край історії скарбниця» . Цього разу провели фото мандрівку за матеріалами сайту

zwiahel.info – Віртуальний музей міста Звягель (Новоград-Волинський) Розглянули центральну площа міста крізь призму часу, починаючи з поч. ХХ ст. до сьогодення. Кожна подорож - це нові враження. Адже історія міста - це історія людей, що його будували та збагачували.

Такі екскурсії дозволять не тільки розширити краєзнавчі знання, але і зрозуміти, наскільки важливі для міста парки та сквери.

/Files/images/фото мандрівка.jpg /Files/images/фотомандрівка 2022.jpg /Files/images/Терещук ФОТО.jpg /Files/images/фотомандрівка аудиторія.jpg


Творець української музики

22 березня – 180 років від дня народження Миколи Віталійовича Лисенка (1842 – 1912), українського композитора, фольклориста, громадського діяча.

Без імені Миколи Лисенка неможливо собі уявити не те що музичне життя України наприкінці ХІХ століття, а й розвиток її культури взагалі. Він по праву вважається основоположником української класичної музики. Серед творчої спадщини композитора основне місце посідають опери: «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Тарас Бульба», «Наталка Полтавка», «Енеїда»… На вірші Т.Г. Шевченка написав понад 80 вокальних творів. Безцінним доробком М. Лисенка стали обробки фольклорно-пісенних зразків усної народної творчості.

/Files/images/Микола Лисенко.jpg


Майстер сонячної душі

В історії українського мистецтва є такі особистості, творчий шлях яких стає своєрідною віхою неперевершеної майстерності, безмежної любові, громадської мужності. Саме такою була Тетяна Яблонська, 105 років від дня народження якої відзначається 24 лютого. Герой України, академік Академії мистецтв СРСР, академік Академії мистецтв України, народний художник СРСР, народний художник України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, професор, Т. Яблонська 1997 року була названа художником року по версії ЮНЕСКО. Багато її картин розкидано по світу, у тому числі такі її видатні роботи як «Хліб», «Безіменні висоти», «Стара Флоренція», «Льон» та інші.

/Files/images/Яблонська.jpg


Художник, який провокував увесь Париж

/Files/images/Едуард Мане.jpg

23 січня – 190 років з дня народження видатного французького живописця Едуарда Мане (1832 – 1883). Художник-імпресіоніст за життя так і не дочекався остаточного визнання своєї творчості. Надто вже незвичними, а часто й епатажними для критиків та рядових глядачів того часу були його картини. З цієї причини він мав багато супротивників, але мав і палких прихильників свого мистецтва. Наприклад, високо цінував творчість Е. Мане французький романіст Еміль Золя. Такі живописні полотна як «Сніданок на траві» та «Олімпія» зустріли абсолютне неприйняття, нерозуміння, глузування і навіть лайку з боку глядачів. Тільки з 1890-х років популярність майстра стала невпинно зростати, а його картини розійшлися по державних галереях і приватних колекціях.



Країзнавча година "Головний конструктор космічних кораблів"

12 січня, в день 115-річного ювілею Сергія Павловича Корольова, нашого земляка, засновника практичної космонавтики, в центральну бібліотеку ім. Юрія Ковальського на краєзнавчу годину «Головний конструктор космічних кораблів» завітали учні ЗОШ № 3. Присутнім була запропонована презентація з фото та відеоматеріалами, присвяченими життю та професійної діяльності С.П. Корольова. Життєвий шлях конструктора № 1 в СРСР був нелегкий та відобразив реалії самої країни.

Життєві події С. Корольова та перемоги в галузі ракетобудування висвітлює книжково-ілюстративна виставка до ювілею видатного конструктора. Окремо приділено увагу будинку-музею С.П. Корольова та музею космонавтики у Житомирі.

Британське видання “The Guardian” у статті, присвяченій 50-річчю запуску першої людини в космос, написало: “Якщо Гагарін був обличчям радянської космічної сфери, то її мізками був Корольов”.

/Files/images/краєзнавча година Корольов.jpg /Files/images/Корольову -115.jpg /Files/images/С. Корольов виставка.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 104

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.