Події 2022 року
Традиції Нового року крізь об'єктив фотоaпарату
27 грудня відбулося засідання клубу «Світлиця», присвячене новорічно-різдвяним святам. Святкове засідання розпочалося з різдвяної колядки, якою ансамбль «Ордана» привітав гостей бібліопростору. Популяризатор краєзнавства Віталій Терещук провів фото екскурс та продемонстрував, як виглядала головна ялинка нашого міста у далекому минулому. Члени клубу ділилися своїми спогадами про новорічно-різдвяні свята в колі сім’ї. Із задоволенням присутні взяли участь в новорічних конкурсах, іграх. Святкові посиденьки завершились чаюванням та спілкуванням.
Якщо з якихось причин у вас ще немає новорічно-різдвяного настрою, то вам неодмінно потрібно прийти до бібліотеки. Гарантуємо: ми не відпустимо вас без веселої посмішки, тепла в серці, свята в душі та хорошої книги в руках!
Життя та творчість Миколи Куліша з проєкцією на сучасність
18 грудня - 130 років від дня народження Миколи Гуровича Куліша (1892 – 1937), який належить до найвідоміших митців Розстріляного Відродження, драматург із світовим ім’ям. Для українського театру він створив цілісну трагедійну форму, ввів новітні жанри гумору та сатири, збагатив арсенал зображальних засобів п’єс. Такі його шедеври як «Народний Малахій», «Мина Мазайло», «Маклена Граса» - послужили драматичним матеріалом для режисури Леся Курбаса і його театру «Березіль», що вивели український театр на рівень кращих сучасних театрів Європи. Вони разом творили необарокковий театр нового часу. Разом і були страчені на Соловках у 1937 році.
Мандрівний філософ і поет Григорій Сковорода
2022 рік в Україні оголошено роком Григорія Сковороди. Як казав Павло Загребельний, «З-поміж великих імен, якими може пишатися перед світом український народ… називаємо ім’я Григорія Сковороди, нашого перворозуму, великого просвітителя, бунтівного мудреця».
Для студентів першого курсу політехнічного фахового коледжу працівники центральної бібліотеки ім. Юрія Ковальського презентували літературно-філософський портрет Григорія Сковороди, який був доповнений ілюстративними матеріалами та музичним супроводом. Долучился до заходу фольклорний ансамбль «Мальва» під керівництвом Галини Кучинської та Михайла Айдибалова.
Григорія Сковороду називають проповідником філософії любові і свободи. Розроблена філософом концепція життєвої мудрості вражає навіть людей в 21 столітті.
Минуле з гірким присмаком
Центральна бібліотека спільно з школою мистецтв організували виставку-реквієм «Минуле з гірким присмаком», вшановуючи пам'ять мільйонів жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні.
«ПАМ'ЯТАЄМО. ЄДНАЄМОСЯ. ПЕРЕМОЖЕМО!»
ПАМ'ЯТАЄМО сталінський геноцид та його жертв.
ЄДНАЄМОСЯ, тому що єдність є запорукою нашої перемоги. Роз’єднаність і непорозуміння стали причиною втрати українцями власної держави у 1920-х, її окупації більшовиками і вчинення злочину геноциду.
Але зараз Україна і світ – інші. Ми маємо власну державу та Збройні сили, підтримку світу, військову, фінансову, дипломатичну допомогу. І найголовніше – згуртованість народу.
Тому ми вистоїмо й ПЕРЕМОЖЕМО!
Пилипу Орлику - 350
Крок за кроком відроджується історична пам’ять про визначного державного і культурного діяча козацької доби, довголітнього гетьмана України в еміграції, гідного спадкоємця Богдана Хмельницького та Івана Мазепи – Пилипа Орлика.
На історичному уроці «Пилип Орлик – перший євро інтегратор України» присутні учні 11 класу гімназії № 10 ознайомились з неоціненним вкладом видатної постаті в історію України. Перша Конституція Пилипа Орлика – це прообраз нашої сучасної Конституції України. А його ідея незалежності Козацької держави втілилась у боротьбі українського народу за свою незалежність у ХХ столітті. В своїх щоденниках Пилип Орлик писав, що не «перестане шукати всіх легальних засобів, аби заявити права моєї нації на Україну».
"Є солов'їна - є Україна"
Напередодні Дня української писемності та мови працівники центральної бібліотеки провели мовознавчу годину «Є солов’їна – є Україна» на базі територіального центру міської ради.
Під час заходу присутні познайомилися зі сторінками історії української мови, взяли участь у мовознавчій вікторині, переглянули експрес-презентацію книг, прослухали гуморески українського поета і сатирика Павла Глазового, відчули красу рідної української мови.
Завершальною самобутньою ноткою зустрічі став виступ ансамблю "Осінь", який виконав неперевершені українські пісні.
Коріння українського козацтва
Напередодні знаменного дня 14 жовтня - Дня захисників і захисниць України та Дня козацтва – працівники центральної бібліотеки презентували історичну годину «Коріння українського козацтва». Третьокурсникам Новоград-Волинського вищого професійного училища було запропоновано подорож до першоджерел українського козацтва за допомогою відео, фотоматеріалів та друкованих видань.
Для сучасних українців козаки, їх права і вольності, вражаючі походи – це не тільки символи національної гідності, а й усвідомлення того, що вони є нащадками унікального явища в європейській історії. Загони козаків не раз кликали на допомогу королі й царі різних країн, їх боялися хани й султани, про гетьманів та кошових отаманів складали пісні та героїчні епоси.
День бібліотек відзначають як любителі книжок, так і бібліотекарі.
Цього дня центральна бібліотека ім. Юрія Ковальського організувала для своїх відвідувачів бібліосушку «На хвилях бібліотечного життя». Фотографії розвісили на мотузках за допомогою прищіпок. Ці світлини ілюстрували життя бібліотеки, бібліотекарів та відвідувачів.
Книги ніколи не виходять з моди. Вони пережили телевізор, магнітофон, відмінно живуть поруч із ноутбуками, планшетами та смартфонами. Кажуть, що книга - це найкращий подарунок. Якщо мова йде про подарунок для бібліотеки - це дійсно так. Під час урочистостей до Дня бібліотек, начальник управління культури і туризму Олександр Широкопояс подарував бібліотеці книгу провідної української письменниці Марії Матіос «Букова земля». Також наша бібліотека отримала черговий подарунок від місцевої авторки Олени Волинської. А ще крім книг, наша постійна читачка та в минулому бібліотекарка Людмила Гарбовська, на добру згадку подарувала портрет Лесі Українки, який вишила сама.
Дякуємо справжнім поціновувачам бібліотеки та дякуємо всім за вітання!
Бережіть себе та Україну!
Відвідини бібліотеки
Осіння пора - це пора знайомств з бібліотеками для студентів - першокурсників навчальних закладів нашого міста.
Так, 27 вересня студенти 1 курсу групи О-115 спеціальності «Облік і оподаткування» Новоград-Волинського політехнічного фахового коледжу відвідали міську бібліотеку ім. Юрія Ковальського.
Запрошуємо і інші навчальні заклади долучатися, адже у бібліотеки величезні переваги: книжковий фонд складає близько 50 тисяч примірників, багато книжок сучасної української та зарубіжної літератури, безкоштовний доступ до Інтернету (якщо ви прийшли зі своїм гаджетом), коворкинг - зона для спілкування та роботи над проєктами. Так, і ми працюємо в суботу!
Продовжуємо організовувати екскурсії для всіх охочих, а наші спеціалісти готові надати студентській молоді необхідну допомогу.
І пам’ятаємо, що книга – один із засобів навчання, розвитку та душевної насолоди.
Майстер-клас "Створи власного голуба миру"
Бібліотекарі долучилися до святкування Міжнародного дня миру, який відзначають у всьому світі 21 вересня, та провели майстер-клас «СТВОРИ ВЛАСНОГО ГОЛУБА МИРУ». Виготовляли цих птахів саме у патріотичних кольорах, адже сьогодні ми, українці, мріємо про чисте небо і тихі зорі. Ми просимо миру і злагоди для нашої держави і очікуємо якнайшвидшої появи небесного гостя.
Гумор - це зброя беззбройних
На честь 100-річного ювілею Павла Глазового в центральній бібліотеці пройшов тематичний бібліомікс «ГУМОР – ЦЕ ЗБРОЯ БЕЗЗБРОЙНИХ». Запрошені на захід учасники клубу «Світлиця» ознайомилися з життєвим шляхом і творчістю ювіляра. Звучала велика кількість гуморесок у виконанні видатних артистів – Анатолія Паламаренко, Анатолія Литвинова та ін. Виявилося, що ювіляр – улюблений письменник багатьох присутніх. На заході панував надзвичайно гарний, піднесений настрій, якого так не вистачає в наш неспокійний, важкий час.
А ще бібліотека пропонує читачам ознайомитися з літературною спадщиною Майстра сміху. Для цього оформлено книжкову виставку.
Сміємося разом!
"Ігор Сікорський - український творець гелікоптера"
Другий відеопроєкт з циклу "Народжені в Україні" до Дня Незалежності України.
Ігор Сікорський
Хрещення Русі. Історія віків
28 липня українці вперше відзначили День Української Державності.
На превеликий жаль, для українського народу становлення національної державності відбувалося досить складно й упродовж тривалого часу. Однак, незважаючи на всі труднощі, українська державність укріпилася і має свою давню історію.Про це говорили з відомим блогером, істориком Павлом Правим на історичному лікбезі «Хрещення Русі. Історія віків». Зокрема торкнулися питання на скільки взагалі релігійність відповідає державності, чи дотично пов'язувати релігійне свято Хрещення Русі з Днем Державності і що вважати точкою формування державності…
Знаймо свою історію! Бережімо свою культуру!Цінуймо свою спадщину та пам’ятаймо: хто ми є!
В краю Лесиних джерел
27 липня напередодні літературно-мистецького свята Лесині джерела працівники центральної бібліотеки організували бібліотечний калейдоскоп «В краю Лесиних джерел», який відвідали вихованці КЗ «Центр позашкільної освіти». В програмі заходу було літературне портфоліо Лесі Українки, знайомство з книгами про нашу геніальну землячку, коротка довідка про свято Лесині джерела. З цікавими фактами життя та творчості поетеси присутні мали змогу дізнатися з вікторини. Із задоволенням переглянули бук трейлери з циклу книги-ювіляри – «Лісова пісня» та «Камінний господар». Також діти активно долучилися до челенджу #читай_Лесю та продекламували її вірші.
Безсмертному твору Лесі Українки "Камінний господар" 110 років
У 1912 році Леся Українка закінчила роботу над драмою «Камінний господар», в основі сюжету якої стоїть образ Дон Жуана. Той популярний образ, що пішов по світу із середньовічних легенд. Але твір нашої землячки став найвищим втіленням дон-жуанівської теми в світовій літературі. На думку деяких критиків Леся Українка полемізує з усією традицією, викликаючи на змагання таких авторів як Байрона, Моцарта, Мольєра і багатьох інших.
книга-ювіляр "Камінний господар"
Оберіг нашої державності
28 червня наша країна відзначає День Конституції. З цієї нагоди у центральній бібліотеці ім. Юрія Ковальського провели історичний колаж «Оберіг нашої державності».
Участь у заході взяла команда «Золотий рій» об'єднання патріотів КЗ ЦПО. Діти дізналися про Основний закон України, передивилися відеоролик “Конституція і Україна”, а також взяли участь у вікторині, де закріпили набуті знання та отримали заохочуючі подарунки.
Наприкінці заходу присутні долучилися до пісенного флешмобу й усі разом заспівали невмирущу патріотичну пісню "Ой, у лузі червона калина" та пісню гурту Kalush Orchestra "Stefania".
Бібліотекарі закликають всіх пишатися нашою Україною, любити її, шанувати свій рід, не цуратися одне одного, жити за Основним Законом, що на віки поєднав усіх українців.
З вірою у майбутнє
У Всесвітній день біженців (20 червня) традиційно в різних країнах відбуваються заходи, покликані зблизити місцеву громаду та її нових жителів, допомогти їм дізнатися більше одне про одного. От і центральна бібліотека ім. Юрія Ковальського вирішила напередодні визначної події провести годину спілкування «З вірою у майбутнє». Разом с присутніми узнали цікаві факти з історії написання Конвенції про статус біженців, подивились документальну кінохроніку про табори біженців в різних країнах. За даними 2021 року кожну хвилину 20 осіб залишають усе, тікаючи від війни, переслідування або насильства.
Спеціалісти з центру первинної безоплатної правової допомоги надали юридичні поради. А волонтерська організація «На благо України» зробила присутнім приємні подарунки.
Біля витоків української писемності
24 травня, у день вшанування пам’яті Кирила й Мефодія, українці разом з усіма іншими слов’янськими народами відзначають День слов’янської писемності й культури. На годину інформації «Біля витоків української писемності» в центральну бібліотеку ім. Юрія Ковальського завітали члени гуртків КЗ «Центру позашкільної освіти». Створення старослов’янської абетки, якій в цьому році вже 1160 років, дало можливість для розвитку національних культур багатьох народів – українців, білорусів, росіян, болгар, македонців, сербів, чорногорців, а також деяких народів Азії. На сьогодні більше 250 мільйонів людей в Євразії послуговуються кирилицею як національним алфавітом. Присутні, гортаючи словники різних слов’янських мов, переконались, наскільки схожі наші мови. А на практичному занятті з ознайомлення давніх абеток, учні мали змогу проявити свою кмітливість.
"Європа багатолика, єдина, близька, велика"
Цьогоріч Дні Європи в Україні особливі – ми зустрічаємо їх в умовах війни. Український народ героїчно відстоює від рашистської навали демократію, свободу, історію, культуру, людські життя та мрії усієї прогресивної Європи.
Тож, для відвідувачів центральної бібліотеки ім. Юрія Ковальського провели інформативно-літературний круїз «Європа багатолика, єдина, близька, велика».
Представлені книги та періодичні видання не тільки запрошують у віртуальну подорож, а й пропонують перевірити свої знання про країни Європейського континенту.
Приємною несподіванкою став подарунок літератури польською мовою від ліцеїстів №11.
Прикметно, що Україна – єдина держава, де День Європи відзначається на державному рівні.
Історія однієї пісні й одного життя "Як на ті чорнобривці погляну"
З нагоди Дня матері в центральній бібліотеці ім.Юрія Ковальського відбулася зустріч членів клубу «Світлиця» .
Присутні мали змогу ознайомитися з історією написання пісенного реквію українським матерям на слова поета Миколи Сингаївського та музику композитора Володимира Верменича «Як на ті чорнобривці погляну…». Ця пісня не може залишити жодну людину байдужою. Саме чорнобривці, українські наші чорнобривці повертають кожного із нас у незабутні й приємні спогади до рідної оселі, до татової криниці, до маминої хати.
Приємним доповненням зустрічі стали подарунки від Волонтерської організації «На благо України» (голова Аліна Якубовська) .
Всім матерям вільної і незалежної України бажаємо, щоб вас любили і цінували ваші діти. Будьте щасливими і здоровими, на радість своїм рідним!
Хай буде мир і щастя на нашій рідній землі!
Година дозвілля "Весна. Музика. Надія".
30 квітня, у Міжнародний день джазу, центральна бібліотека зібрала своїх друзів на годину дозвілля «Весна. Музика. Надія», щоб підбадьорити і підтримати психологічно. Поговорили про історію зародження джазу, коли на фоні «великої депресії» 30-х років в США саме музика допомогла пережити всі негаразди. Зробили екскурс в історію українського джазу. Прослухали мелодії відомих виконавців різних років. А саксофон в руках Арсенія Зубрицького звучав неперевершено.
Гарним завершенням години відпочинку був «Запорізький марш» у виконанні джаз-бенду військово-повітряних сил США в Європі та Національного президентського оркестру України.
Фото мандрівка "Центральна площа міста крізь об'єктив століть".
Разом з краєзнавцем-аматором Віталієм Терещуком, центральна бібліотека започаткувала цикл історико-культурних експедицій рідним містом «Наш край історії скарбниця» . Цього разу провели фото мандрівку за матеріалами сайту
zwiahel.info – Віртуальний музей міста Звягель (Новоград-Волинський) Розглянули центральну площа міста крізь призму часу, починаючи з поч. ХХ ст. до сьогодення. Кожна подорож - це нові враження. Адже історія міста - це історія людей, що його будували та збагачували.
Такі екскурсії дозволять не тільки розширити краєзнавчі знання, але і зрозуміти, наскільки важливі для міста парки та сквери.
Творець української музики
22 березня – 180 років від дня народження Миколи Віталійовича Лисенка (1842 – 1912), українського композитора, фольклориста, громадського діяча.
Без імені Миколи Лисенка неможливо собі уявити не те що музичне життя України наприкінці ХІХ століття, а й розвиток її культури взагалі. Він по праву вважається основоположником української класичної музики. Серед творчої спадщини композитора основне місце посідають опери: «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Тарас Бульба», «Наталка Полтавка», «Енеїда»… На вірші Т.Г. Шевченка написав понад 80 вокальних творів. Безцінним доробком М. Лисенка стали обробки фольклорно-пісенних зразків усної народної творчості.
Майстер сонячної душі
В історії українського мистецтва є такі особистості, творчий шлях яких стає своєрідною віхою неперевершеної майстерності, безмежної любові, громадської мужності. Саме такою була Тетяна Яблонська, 105 років від дня народження якої відзначається 24 лютого. Герой України, академік Академії мистецтв СРСР, академік Академії мистецтв України, народний художник СРСР, народний художник України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, професор, Т. Яблонська 1997 року була названа художником року по версії ЮНЕСКО. Багато її картин розкидано по світу, у тому числі такі її видатні роботи як «Хліб», «Безіменні висоти», «Стара Флоренція», «Льон» та інші.
Художник, який провокував увесь Париж
23 січня – 190 років з дня народження видатного французького живописця Едуарда Мане (1832 – 1883). Художник-імпресіоніст за життя так і не дочекався остаточного визнання своєї творчості. Надто вже незвичними, а часто й епатажними для критиків та рядових глядачів того часу були його картини. З цієї причини він мав багато супротивників, але мав і палких прихильників свого мистецтва. Наприклад, високо цінував творчість Е. Мане французький романіст Еміль Золя. Такі живописні полотна як «Сніданок на траві» та «Олімпія» зустріли абсолютне неприйняття, нерозуміння, глузування і навіть лайку з боку глядачів. Тільки з 1890-х років популярність майстра стала невпинно зростати, а його картини розійшлися по державних галереях і приватних колекціях.
Країзнавча година "Головний конструктор космічних кораблів"
12 січня, в день 115-річного ювілею Сергія Павловича Корольова, нашого земляка, засновника практичної космонавтики, в центральну бібліотеку ім. Юрія Ковальського на краєзнавчу годину «Головний конструктор космічних кораблів» завітали учні ЗОШ № 3. Присутнім була запропонована презентація з фото та відеоматеріалами, присвяченими життю та професійної діяльності С.П. Корольова. Життєвий шлях конструктора № 1 в СРСР був нелегкий та відобразив реалії самої країни.
Життєві події С. Корольова та перемоги в галузі ракетобудування висвітлює книжково-ілюстративна виставка до ювілею видатного конструктора. Окремо приділено увагу будинку-музею С.П. Корольова та музею космонавтики у Житомирі.
Британське видання “The Guardian” у статті, присвяченій 50-річчю запуску першої людини в космос, написало: “Якщо Гагарін був обличчям радянської космічної сфери, то її мізками був Корольов”.
Коментарi