Книжкові виставки

5 грудня - 140 років від дня народження Олександра Олеся (Кандиба) (1878-1944), українського поета, громадського діяча

Григорій Квітка-Основ’яненко – засновник нової української прози

до 240-річчя з дня народження

віртуальна книжкова виставка

Формування нової української літератури безпосередньо пов'язане з діяльністю Григорія Квітки - письменника, який у своїх творах сприяв виділенню особливої, багато в чому сентиментальної й водночас тісно пов'язаної з процесами національно-культурного відродження проекції українського світу. «З Квітки був сентименталіст в повному розумінні слова, - підкреслив відомий літературознавець Микола Зеров. - Його соціальне становище - приналежність до одної з багатих і впливових фамілій Слобожанщини - природна його вдача, особливості його виховання, все склалось на те, щоб виробити в ньому релігійний світогляд, консерватизм, віру в непорушність і вищу справедливість існуючого ладу, нахил до ідеалізму в розумінні і художньому трактуванні життя. Загалом беручи, Квітка міг би сам бути прекрасним героєм для сентиментальної повісті».

Одним з перших у вітчизняній естетиці Квітка-Основ’яненко виступив з пропагандою «народної теми». Сміливо й рішуче в умовах кріпосницького ставлення до мужика як до чогось духовно неповноцінного, робочої худоби прозвучала в пресі заява Квітки про те, що прості селяни мають повну підставу на рівноправне становище серед позитивних героїв літератури. Принципово важливим було його твердження, що справжнім цінителем художніх творів є не «салон» чи українські слов’янофіли, а маси, громада.

Писати українською мовою він почав, маючи вже великий письменницький досвід. У 1833 році під псевдонімом «Грицько Основ’яненко» в альманасі «Утренняя звезда» Квітка надрукував своє оповідання українською мовою «Салдацький патрет» з передмовою до нього, що звалася «Супліка до пана іздателя», та уривок із повісті «Маруся». Лише цих двох творів вистачило, щоб Квітка увійшов в історію української літератури.

Українські повісті Квітки-Основ’яненка викликали сльози навіть у найзапекліших скептиків, переконували, що багатомільйонний український народ має таки свою, повноцінну і багату мову. Завдяки українській прозі письменника збільшилось число прихильників української літератури, похитнулися сумніви щодо шляхів розвитку української літератури рідною мовою. Квітка підняв авторитет української мови і дав сучасникам силу, потрібну для протистояння гонителям української культури.

На велелюдному похороні І. Квітки-Основ’яненка письменник Ізмаїл Срезневський промовив:

- Пам'ятай, Україно, цю людину. Тут похований той, хто, оживлений любов'ю до тебе, захищав твій звичай та мову.

Гончар, О.І. Григорій Квітка-Основ’яненко: Семінарій / О.І. Гончар; вид. 2-ге, доп. – К.: Вища школа, 1978. – 224 с.

Книга містить огляд критичної літератури про життя і творчість фундатора нової української прози і видатного драматурга Г.Ф. Квітка-Основ’яненка від перших згадок і відгуків про його твори у пресі до літературознавчих праць 70-х рр. ХХ ст. Подано хронологічну канву життя, літературної діяльності письменника, список основних видань його творів.

Гончар О. І. Українська література перед шевченківського періоду і фольклор / О. І. Гончар. – К.: Наукова думка, 1982. – 312 с.

В монографії досліджується творчість І. Котляревського, П. Гулака-Артемовського, Г. Квітки-Основ’яненка, Є. Гребінки та інших письменників

20 – 40 років ХІХ ст. А також аналізується роль усної народної поезії на літературу.

Жулинський Микола. Українська література : творці і твори / Микола Жулинський. – К. : Либідь, 2011. – 1152 с., іл.

Цю книгу відомий критик, літературознавець, громадський діяч, професор, академік НАН України Микола Жулинський замислював як велику шпаргалку – підручний літературознавчий матеріал із текстами творів. З п’ятидесяти нарисів-есе, героями яких є як широко відомі, так і маловідомі українські митці, автор творить велике панно – цілісний портрет національної літератури ХІХ – ХХ ст. Окремим розділом висвітлено життєвий та творчий шлях Г. Квітки-Основ’яненка та додається уривок з його твору «Конотопська відьма».

Зубков С.Д. Григорій Квітка-Основ’яненко: Життя і творчість / С. Д. Зубков. – К.: Дніпро, 1978. – 368 с.

У монографії просліджуються віхи життя Г. Квітки-Основ’яненка, розглядається різноманітна художня спадщина письменника як українською, так і російською мовами. Значна увага приділяється аналізу творчої манери, стилю письменника.

Історія української літератури (перші десятиріччя ХІХ ст.) : Підручник / За ред. П.П. Хропка. – К. : Либідь, 1992. – 512 с.

У підручнику подається загальна характеристика літературного процесу перших десятиріч ХІХ ст., висвітлено шляхи розвитку просвітительського реалізму та романтизму, бурлеску.

Вміщено нариси про творчість І. Котляревського, П. Гулака-Артемовського, Є. Гребінки, Г. Квітки-Основ’яненка, Л. Боровиковського, М. Костомарова та ін.

Історія української літератури. ХІХ століття: У 3 кн. Кн. 1 : Навч. посібник / За ред. М.Т. Яценка. – К.: Либідь, 1995. – 368 с.

У посібнику розглядається процес формування літературних напрямів (просвітительський реалізм, сентименталізм), становлення і функціонування поетичних родів і жанрів, зародження літературної критики. Детально аналізується творчість І. Котляревського, П. Гулака-Артемовського, Г. Квітки-Основ’яненка та інших письменників тієї доби.

Ушкалов Л.В. Григорій Квітка-Основ’яненко / Л. В. Ушкалов; худож.-оформ. Є.В. Вдовиченко. – К. Техніка, 2012. – 120 с.

Григорій Квітка-Основ’яненко (1778 – 1843) – перший український прозаїк, талановитий драматург, творчість якого мала значний вплив на розвиток української літератури. Головним творчим принципом Квітка-Основ’яненко вважав «писання з натури», про те, що було йому знайоме і близьке. А знав він найкраще і любив свою рідну Харківщину, її природу, звичаї її мешканців, які стали героями його творів. Юрій Федькович назвав його ясним місяцем на небосхилі українського слова, а Михайло Драгоманов зарахував Квітку-Основ’яненка, поруч із Тарасом Шевченком та Миколою Гоголем, до трійки найбільших українських класиків ХІХ ст.

Ушкалов Леонід. Що таке українська література : есе / Леонід Ушкалов. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2016. – 352 с.

До книги увійшли 45 есе, які побачили світ у 2012 – 2013 рр. на шпальтах газети «Україна молода» в рубриці «Уроки літератури від Леоніда Ушкалова». Героями статей є і добре відомі всім класики української літератури (в тому числі і Квітка-Основ’яненко), і куди менше знані автори. Написані в яскравій публіцистичній манері, кожне есе порушує цілу низку питань, важливих для кожної людини: щастя, свобода, любов, самотність…

Стаття, присвячена Квітці-Основ’яненку, називається «Григорій + Анна. Історія про вічну любов» і розкриває відносини письменника зі своєю дружиною.

Український гумор та сатира : Для серед. та ст. шк. віку / Упоряд., передмова І. Андрусяка. – К. : Школа, 2007. – 351 с.

До видання увійшли вибрані поетичні та прозові твори як класиків української літератури, так і сучасних письменників, які написані в гумористичній та сатиричній формах. Один з творів збірки – «Салдацький патрет» Г. Квітки-Основ’яненка.

Квітка-Основ’яненко Г.Ф. Вибрані твори / Г.Ф. Квітка-Основ’яненко; Укладання та перед. проф. Олександра Борзенка. – Харків : Прапор, 2008. – 480 с.

Твори видатного українського прозаїка і драматурга Григорія Квітка-Основ’яненка, які увійшли до цієї збірки, заклали фундамент нової української прози. Видання присвячено 230-річчю від дня народження письменника.

Квітка-Основ’яненко Г.Ф. Конотопська відьма. Сватання на Гончарівці та інші твори / Квітка-Основ’яненко Г.Ф. – Донецьк : ТОВ ВКФ «БАО», 2008. – 416 с. : іл.

До цього збірника увійшли вибрані твори видатного класика вітчизняної літератури Г.Ф. Квітки-Основ’яненка. Читач з веселою посмішкою спостерігатиме за пригодами сотника Забрьохи та писаря Пістряка з повісті «Конотопська відьма». Зануриться у світ народної фантастики в оповіданні «Мертвецький Великдень». Буде співчувати героїням сентиментальних повістей «Маруся» та «Сердешна Оксана».
Отже читання творів Квітки-Основ’яненка стане справжньою естетичною насолодою для шанувальників українського слова.

Квітка-Основ’яненко Г.Ф. Конотопська відьма. Сватання на Гончарівці. Шельменко-денщик / Г.Ф. Квітка-Основ’яненко; худож. О.Савченко. – Харків 6 Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2010. – 368 с. : іл.

До збірки увійшли гумористично-сатиричні твори Квітки-Основ’яненка української мовою: повість «Конотопська відьма», малоросійська опера у трьох діях «Сватання на Гончарівці». А також соціально-побутова комедія «Шельменко-денщик» (російською мовою, центральний персонаж – Шельменко – говорить українською).

Квитка-Основьяненко Г.Ф. Пан Халявский : роман / Г.Ф. Квитка-Основьяненко. – К.: Дніпро, 1977. – 216 с.

«Пан Халявський» Григорія Квітки-Основ’яненка – це сатиричний роман, у якому висміюється побут українських поміщиків кінця 18 – початку 19 ст. Підстаркуватий український поміщик Трохим Миронович Халявський згадує своє дитинство, батьків, навчання, службу в армії, сватання і поділ спадку між братами. Автор викриває такі характерні для поміщиків риси характеру як лінощі, зосередженість лише на власній ситості, жадібність тощо. Подається автентичний текст твору, який був написаний Г. Квіткою-Основ’яненком російською мовою.

25 листопада - 180 р. від дня народження І. Нечуй-Левицького

Російський європеєць І.С. Тургенєв (до 200-річчя з дня народження)

Проект «Display – кросинг». Книжкова виставка «Читай зі смаком»

Читаємо влітку

7 червня - 170 років від дня народження Поля Ежена Анрі Гогена, французького художника

книжкова виставка до міжнародного дня музеїв

Книжково-ілюстрована виставка "Художник-казкар" (до 170-річчя з дня народження Віктора Михайловича Васнєцова, російського живописця

книжкова виставка до дня Перемоги 9 травня

Виставка-настрій "Прийшла весна - пора творіння"

7 березня - 140 р. з дня народження Бориса Михайловича Кустодієва, російського живописця, графіка

4 березня - 340 р. з дня народження Антоніо Вівальді, італійського композитора і скрипаля

20 лютого - День Героїв Небесної Сотні

"Видатний художник історичних полотен" - до 170-річчя з дня народження російського художника В.І. Сурикова